Світ став толерантнішим

4-та Літня школа соціальної демократії зібрала 38 громадських лідерів з України та Білорусі, які цікавляться проблемами подолання стереотипів і попередженням соціального виключення, гендерної дискримінації та правого екстремізму. Тепер через різні канали зв'язку молоді люди нестимуть толерантність у маси.

Без демократії немає ніякої свободи

 Фрідріх Еберт

  З самого народження батьки виховують дитину відповідно до її статі. Дівчаткам купують одяг рожевого кольору, хлопчикам — блакитного. Першим дарують ляльок, останнім — автівки. Маленьких красунь з дитинства привчають любові до материнства. 
  Далі це переростає у «стереотип трьох К: Kinder, Küche, Kirche».І хоча з історичним та культурним розвитком жінка виборює собі право займати ті ж посади, що й чоловік, кількість домашніх обов'язків у неї не зменшується.
  Гендер є тією характеристикою, що обумовлює соціальний розвиток особистості. Проте багато хто досить часто плутає цю характеристику з біологічною роллю людини. Народжувати дітей можуть лише жінки, проте доглядати за ними можуть й чоловіки. І нічого незвичного в цьому немає. Ті, хто каже, що жінка має сидіти вдома виховувати дітей, а чоловік їх забезпечувати, формують гендерні стереотипи, які призводять до конфліктів та понижують самооцінку особистості.
  Сьогодні у декретну відпустку все частіше йдуть чоловіки. Це пов'язано із рівнем заробітної плати: вдома залишається той, хто отримує менше грошей.
  Прикладів різних видів дискримінації в Україні є чимало. Проте досить часто люди не звертають на них увагу, допоки самі не опиняться у схожій ситуації. Що робити в таких випадках? Захистити когось, чи пройти повз? Як подолати дискримінацію і не допустити порушень прав людини? На всі ці запитання шукали відповіді лідери з України та Білорусі, які зібрались з 10 по 13 липня у Київській області на 4-тій Літній школі соціальної демократії на тему «Толерантність та ефективна демократія», організованій Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.
  Молоді люди протягом чотирьох днів слухали лекції, вирішували практичні завдання, шукали вихід із різних ситуацій, дебатували та розмірковували як ідею толерантності в маси. Крок за кроком вони дізнавались про її значення для демократичного та ефективного розвитку держави, досліджували світовий досвід формування толерантності в суспільстві та шукали шляхи зміцнення соціальної інтеграції та міжкультурного діалогу в Україні та визначали межу між особистою свободою та свободою інших.
  Розпочалась школа з вітального слова від представника Фонду ім. Фрідріха Еберта (ФФЕ), директора Представництва ФФЕ в Україні Урсули Кох-Лаугвитц та знайомством із модератором заходу Катериною Вєзєлєвою.
  Потім учасники визначали аспекти філософського та політичного підґрунтя стереотипів та формулювали своє особисте визначення толерантності. У багатьох воно співпадало, проте мало свої особливості.
  Також першого дня коротко обговорили сучасні форми не толерантності — правий екстремізм, соціальне виключення, гендерну дискримінацію.
  Наступного дня визначали соціальні, політичні та економічні аспекти демократії, а також чому питання толерантності є актуальним для України та Білорусі. Говорили більш детально про правий екстремізм із тренерами Максимом Буткевичем та Кларою Лур. Після обіду Мрідула Гош розповіла про національні меншини. Потім переглядали відео з толерантності та анти дискримінації.
  Третій день запам'ятався зустріччю із представником Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Оксаною Філіпішиною і вправою «Дискримінація і я» від Тетяни Іваніної, експертка з гендерних питань. Пані Тетяна відібрала учасників школи за кольором очей і сказала, що люди з карими очима завжди краще інтелектуально розвинені, ніж люди з іншим кольором очей. Далі учасники з іншими кольорами очей вийшли з конференц-зали, а кароокі залишились. Експертка оголосила правила інтелектуальної вікторини: хто знає відповідь — підіймає руку. Проте відповіді майже завжди знали лише кароокі. Як виявилось, вони отримали листочки із відповідями на запитання, які задавала Тетяна Іваніна. Завданням цієї гри було визначити почуття дискримінованих та дискримінуючих і дати зрозуміти кожному, що він може опинитись по іншому боці ситуації.
  День був дуже насиченим: опісля захопливої гри на учасників чекали дебати на тему: «Як протидіяти дискримінації та просувати ідею толерантності». Молоді люди розділились на 4 команди. Кожна обрала по одному підходу для боротьби з дискримінацією: законодавчий, просвітницький, захист свободи слова, особиста відповідальність. Завданням було переконати суперників, що ваш підхід більш дієвий. За результатами дебатів виявилось, що важливими є всі підходи, адже вони взаємопов'язані між собою.
  Ввечері на груп чекало цікаве «домашнє» завдання: відзняти відеоролики, основною ідеєю яких було просування толерантності.
  В останній день учасники прослухали лекцію про толерантність та міжнародну співпрацю від Сандри Хільдебрандт, подивилися та обговорили відеоролики, обговорили подальші дії.
  Учасникам заходу сподобалась доступна форма викладення теми, використання інтерактивних методів, в тому числі велика кількість «енерджайзерів» та цікавих практичних завдань між тренінгами, де можна було проявити свою індивідуальність так креативність.
  Тепер ці молоді люди ділитимуться отриманим доступом зі своми одногрупниками, колегами, друзями та звичайними прохожими. Вони сподіваються, що світ справді стане толерантнішим.