Повернення
70 буковинців лікуються сьогодні замісною терапією від наркозалежності
Тридцятип'ятирічний буковинець Артемпочав вживати ін'єкційні наркотики в 16 років. Спробував, коли друзі запропонували, після цього вже не зміг зупинитися. Тоді він вже був одружений і мав піврічного сина. Чоловік згадує, як мріяв про звичайне сімейне щастя: залишалося посадити дерево і побудувати будинок. Та спокуса, проти якої не зміг втриматися, потягла його за собою: через рік він дізнався, що таке «ломка», а ще пізніше — що інфікувався ВІЛ. Наразі чоловік проходить програму замісної підтримувальної терапії в Чернівецькому обласному наркодиспансері. Його вже дорослий син до батька ставиться з розумінням і допомагає, адже знає, що тато без лікування не виживе.
Програму замісної підтримувальної терапії в Україні запровадили чотири роки тому. Сьогодні на Буковині таке лікування проходить 70 людей. Заступник головного лікаря з медичних питаньЧернівецького обласногонаркодиспансеру Анжела Думітраш каже, що для цього пацієнтів відбирають. Важливими факторами є бажання та наміри хворих. «Їм щоранку видають пігулки, які ті вживають у присутності лікаря, щоб не сталось такого, що їх передають чи продають іншим. Тим, хто з часом хоче позбутися залежності, дозу поступово зменшують.Загалом замісна терапія спрямована ще й на очищення навколишнього середовища від шприців та інших речовин, через котрі може передатися ВІЛ-інфекція або гепатит», — додає Анжела Василівна.
«Наркозалежні мають великий ризик інфікуватись ВІЛ, вживаючи ін'єкційні наркотики через один шприц. Проте небезпека зводиться до нуля, якщо приймати антиретровірусне лікування», — каже голова правління Чернівецького обласного відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, Вадим Велижанін. «Сьогодні інфікування ВІЛ в Україні серед ін'єкційних наркозалежних зменшилося майже на 16%. Цьому посприяла програма замісної терапії, а також видача одноразових шприців», — говорить Вадим Володимирович. За його словами, головним у лікуванні, насамперед, є поведінка наркозалежного. Потрібно приймати ліки та не забувати про замісну та ретровірусну терапії.
Те, що при бажанні можна повернутися до нормального життя, підтверджують й психологи.«Змінити поведінку дуже важко, це пов'язано з безсиллям, з усвідомленням того, що такий спосіб життя є неправильним. Вибір формується разом з ростом зрілості особистості. Наркотична залежність заважає зробити вибір», — говорить методист Центру практичної психології і соціальної роботи міського управління освіти Ігор Огданський. Але не так важко змінити поведінку, як звикнути до змін та незламатись. «Це — як рухатись вгору ескалатором, що їде донизу...», — кажепсихолог.
Наразі на обліку у відділі боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС в Чернівецькій області на обліку перебуває 1097 споживачів та 713 осіб, хворих на наркоманію. А от в Чернівецькому обласному наркодиспансері статистику рахують по-своєму: «Насправді, якщо говорити про статистику, то це будуть нереальні цифри… Вона буде в 5-10 разів більшою, ніж офіційна. Цифра коливається залежно від виявлення наркохворих, від кількості звернень хворих, від їх виявлення міліцією. Статистика — цифра непоказова. Показове те, що насправді відбувається в суспільстві. Зараз багато молодих людей, які вживають наркотики — марихуану, стимулятори, що вводяться неін'єкційно, які можна вдихати та вживати в таблетках. Особливо медичні препарати, щовільно продають в аптеках і у великій кількості шкодять здоров'ю», — каже заступник головного лікаря з медичних питаньЧернівецького обласногонаркодиспансеру Анжела Думітраш. Є, власне, і ще одна — чи не найголовніша — причина наркоманії: на людях, які «підсіли на голку», добре заробляють.
Лише за 2013 рік на території області відкрито кримінальні провадження по 97 злочинах щодо незаконного збуту наркотичних засобів, яких вилучено понад 15 кілограм вартістю на «чорному ринку» 800 тисяч гривень. І хоч багато соціальних служб намагаються попередити наркозалежність, нинішні українські реалії з їх соціально-побутовою необлаштованістю передусім молоді, часто штовхають її на необдумані вчинки. Але якщо хтось думає, що таким чином він позбавляється своїх проблем, то помиляється. Після першої дози вони щойно починаються. Відтак повернутися уже в реальне життя багатьом так і не вдається.
Вікторія ЯШАН, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича
Спеціально для газети «Доба»
Тридцятип'ятирічний буковинець Артемпочав вживати ін'єкційні наркотики в 16 років. Спробував, коли друзі запропонували, після цього вже не зміг зупинитися. Тоді він вже був одружений і мав піврічного сина. Чоловік згадує, як мріяв про звичайне сімейне щастя: залишалося посадити дерево і побудувати будинок. Та спокуса, проти якої не зміг втриматися, потягла його за собою: через рік він дізнався, що таке «ломка», а ще пізніше — що інфікувався ВІЛ. Наразі чоловік проходить програму замісної підтримувальної терапії в Чернівецькому обласному наркодиспансері. Його вже дорослий син до батька ставиться з розумінням і допомагає, адже знає, що тато без лікування не виживе.
Програму замісної підтримувальної терапії в Україні запровадили чотири роки тому. Сьогодні на Буковині таке лікування проходить 70 людей. Заступник головного лікаря з медичних питаньЧернівецького обласногонаркодиспансеру Анжела Думітраш каже, що для цього пацієнтів відбирають. Важливими факторами є бажання та наміри хворих. «Їм щоранку видають пігулки, які ті вживають у присутності лікаря, щоб не сталось такого, що їх передають чи продають іншим. Тим, хто з часом хоче позбутися залежності, дозу поступово зменшують.Загалом замісна терапія спрямована ще й на очищення навколишнього середовища від шприців та інших речовин, через котрі може передатися ВІЛ-інфекція або гепатит», — додає Анжела Василівна.
«Наркозалежні мають великий ризик інфікуватись ВІЛ, вживаючи ін'єкційні наркотики через один шприц. Проте небезпека зводиться до нуля, якщо приймати антиретровірусне лікування», — каже голова правління Чернівецького обласного відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, Вадим Велижанін. «Сьогодні інфікування ВІЛ в Україні серед ін'єкційних наркозалежних зменшилося майже на 16%. Цьому посприяла програма замісної терапії, а також видача одноразових шприців», — говорить Вадим Володимирович. За його словами, головним у лікуванні, насамперед, є поведінка наркозалежного. Потрібно приймати ліки та не забувати про замісну та ретровірусну терапії.
Те, що при бажанні можна повернутися до нормального життя, підтверджують й психологи.«Змінити поведінку дуже важко, це пов'язано з безсиллям, з усвідомленням того, що такий спосіб життя є неправильним. Вибір формується разом з ростом зрілості особистості. Наркотична залежність заважає зробити вибір», — говорить методист Центру практичної психології і соціальної роботи міського управління освіти Ігор Огданський. Але не так важко змінити поведінку, як звикнути до змін та незламатись. «Це — як рухатись вгору ескалатором, що їде донизу...», — кажепсихолог.
Наразі на обліку у відділі боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС в Чернівецькій області на обліку перебуває 1097 споживачів та 713 осіб, хворих на наркоманію. А от в Чернівецькому обласному наркодиспансері статистику рахують по-своєму: «Насправді, якщо говорити про статистику, то це будуть нереальні цифри… Вона буде в 5-10 разів більшою, ніж офіційна. Цифра коливається залежно від виявлення наркохворих, від кількості звернень хворих, від їх виявлення міліцією. Статистика — цифра непоказова. Показове те, що насправді відбувається в суспільстві. Зараз багато молодих людей, які вживають наркотики — марихуану, стимулятори, що вводяться неін'єкційно, які можна вдихати та вживати в таблетках. Особливо медичні препарати, щовільно продають в аптеках і у великій кількості шкодять здоров'ю», — каже заступник головного лікаря з медичних питаньЧернівецького обласногонаркодиспансеру Анжела Думітраш. Є, власне, і ще одна — чи не найголовніша — причина наркоманії: на людях, які «підсіли на голку», добре заробляють.
Лише за 2013 рік на території області відкрито кримінальні провадження по 97 злочинах щодо незаконного збуту наркотичних засобів, яких вилучено понад 15 кілограм вартістю на «чорному ринку» 800 тисяч гривень. І хоч багато соціальних служб намагаються попередити наркозалежність, нинішні українські реалії з їх соціально-побутовою необлаштованістю передусім молоді, часто штовхають її на необдумані вчинки. Але якщо хтось думає, що таким чином він позбавляється своїх проблем, то помиляється. Після першої дози вони щойно починаються. Відтак повернутися уже в реальне життя багатьом так і не вдається.
Вікторія ЯШАН, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича
Спеціально для газети «Доба»
0 коментарів