перемогли наші.
Я звичайно схиляю голову перед репортерським талантом Вікторії Яшан, але я так і не зрозумів хто з ким грав? Хто оце придумаву і організував? Хотів новину поширити, але ж тема не розкрита.
ЗІ. А чому справді мяч білий?
Яшан спочатку треба пояснити, що таке, власне, тема. Бо вона справжня чукча — що побачила, те написала. Для неї головне — «заспівати». Про що, як, чи до ладу — це у «чукчовій» журналістиці цілковито не важливо. Словом «дєвочка с олєньїмі глазамі». (для молодого покоління — є така стара будівельнозагонівська пісня студентів про тундру і Сєвєр).
Вадиме, коли ти трохи підростеш, більше дізнаєшься про чернівецьких журналістів, тоді ти не будеш певно ставити подібних по дитячому наївних запитань. Стосовно того, як виглядає зі сторони, Світлана завжди спілкується в дещо жорсткій манері, але тут мушу визнати по ділу)
Вадиме! Я не сподіваюся — я знаю, що ця «сторона» — не Ваша. Зі «сторони» дубових хлопчиків і дівчаток, які беруть на себе місію відкрити своє прес-агентство, не відаючи, що насправді виставляють на загальний огляд свою дурість, то, можливо, й виглядає, як побоювання конкуренції (це вже чистої води дибілізм). Я насправді люто переймаюся — але не конкуренцією. Конкуренцію, щоб Ви знали, вітає кожний журналіст, бо це означає, що у нашому полку стає більше профі, талановитих спеціалістів. Цьому лише радієш (хочете думати інакше — прошу, Ваша справа), коли людина, тим більше молода, вміє вправно висловити свою думку, причому думку слушну, цікаву, вміє написати гарний текст, розкрити інформацію. Таких молодих людей чимало! А от коли журналістику опускають нижче плінтуса — вибачайте, діти! Спочатку повитирайте носи, відшліфуйте перо, а потім виходьте на люди! Не треба засмічувати інформаційний простір отакими «доробочками», з приводу яких розгорнута розмова. Якби Яшан позиціонувала себе «дівчинкою зі сторони» — та пиши скільки хочеш! Але вона вважає і називає себе журналістом. Коли так — має бути рівень. Ніхто ж не виходить на подіум з відвислим животом, неголеними ногами і у брудному дранті? Ніхто не назве себе інженером, не вміючи зробити креслення? ніхто не візьметься лікувати чи надавати юридичні послуги без грунтовної підготовки і певного рівня професійних знань і вміння? А візьметься — його одразу відшиють. Словом, не треба перетворювати журналістику на прохідний двір. З повагою.
Пані Світлано, по суті я мав на увазі чому Ви, журналіст з досвідом, переймаєтесь записом в блозі? Тобто, була цікава природа Вашого переймання ситуацією, нічого більше. З Вашої відповіді вияснилось, що Ви оцінюєте запис в блозі як журналістський матеріал. Відомо ж, що блогерство — це блогерство, і воно має принципові відмінності від журналістики. Хто, як не Ви, мав би це розуміти?
Раз Ви вже зачепили CitizenJournal (здається, Ви його мали на увазі під «прес-агентством»), то ми з Джорджем відкрили громадський портал для громадських новин, а не «прес-агентство». Тому він і не мусить відповідати будь-чиїм уявленням про роботу «прес-агентства». Цей портал має свої визначені цілі, і він їх досягає. Ну і відповідно, блоги Вікторії ніякого відношення до CitizenJournal не мають, а список співробітників порталу Ви можете побачити отут:
Загалом, щодо «дурості» і «дубових хлопчиків»: досвіду побільшає, бачення та практика дошліфуються, вплив зросте. Чого не скажеш про поспішність і гарячкуватість Ваших висновків, котрі показують завидну стабільну тенденційність. Ми про них пам'ятаємо. З не меншою повагою.
Вадиме! Коли я говорила про прес-агенцію, то мала на увазі саме і лише Вікторію, яка свій блог перетворила в новинну стрічку. Жодним чином це не про CitizenJournal, який я не можу не вітати. (Шкода, звичайно, що у вас в команді з Георгієм нема дівчини для розбиву, аби мої суто ділові наїзди на Яшан справді не виглядали в очах упереджених хлопчаків (це про тебе, конкретизую про всяк випадок) як зведення рахунків старої дурепи, що казиться від віку, з молодою квітучою дівчинкою (тут вже без конкретики, й так зрозуміло про кого йдеться). Написала і думаю собі: може це справді так? Певно, саме в цьому і полягає, як ти пишеш, «природа мого переймання ситуацією». Але попри усі вікові гормональні перетворення, які й породжують «завидну стабільну тенденційність», я залишаюся і відстоюватиме ту точку зору, що журналіст має тримати рівень — у репортажі, газетній статті чи в блозі. Немає рівня — на… з пляжу! До речі, моя пропозиція Вікторії допомогти їй в написанні вправних текстів і загалом в журналістиці (вона про це знає) — залишається в силі. Не хоче скористатися моєю допомогою, хай звернеться до досвідчених журналістів, які допоможуть їй «взяти професію». Ніхто не відмовить — будуть лише раді. Отакі справи. До речі, я чіплялася (дієслово не випадково в минулому часі) щодо непрофесіоналізму не лише до Вікторії. Але імен (образа смертельна — тепер навіть не вітається!) називати не буду. Знову щось понавигадуєте…
Пані Ісаченко, щоб ви знали, я позиціоную себе не журналістом, а блогером.
Бо до журналіста мені ще дорости потрібно. А про рівень журналістики у Чернівцях, де окрім копіювати, вставляти і перемусолювати одні і ті ж теми, і де про щось дійсно важливе написати, трохи проаналізувавши, може лише кілька людей, нам на парах розповідають.
Я, принаймні, не хамлю людям, не пускаю їм в очі літачки і нагло не лізу в кадр, коли камера пише.
Мало бути журналістом-професіоналом, треба ще при цьому не зловити зірочку і залишитись людиною, оминаючи грані вседозволеності.
Ну так покажи его всем, что ли, для объективности дискуссии.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Увійти
або
Зареєструватися.
Увійти за допомогою профілю:
Facebook
або
Вконтакте
20 коментарів
Я звичайно схиляю голову перед репортерським талантом Вікторії Яшан, але я так і не зрозумів хто з ким грав? Хто оце придумаву і організував? Хотів новину поширити, але ж тема не розкрита.
ЗІ. А чому справді мяч білий?
Принаймні зі сторони виглядає так…
Раз Ви вже зачепили CitizenJournal (здається, Ви його мали на увазі під «прес-агентством»), то ми з Джорджем відкрили громадський портал для громадських новин, а не «прес-агентство». Тому він і не мусить відповідати будь-чиїм уявленням про роботу «прес-агентства». Цей портал має свої визначені цілі, і він їх досягає. Ну і відповідно, блоги Вікторії ніякого відношення до CitizenJournal не мають, а список співробітників порталу Ви можете побачити отут:
Загалом, щодо «дурості» і «дубових хлопчиків»: досвіду побільшає, бачення та практика дошліфуються, вплив зросте. Чого не скажеш про поспішність і гарячкуватість Ваших висновків, котрі показують завидну стабільну тенденційність. Ми про них пам'ятаємо. З не меншою повагою.
Бо до журналіста мені ще дорости потрібно. А про рівень журналістики у Чернівцях, де окрім копіювати, вставляти і перемусолювати одні і ті ж теми, і де про щось дійсно важливе написати, трохи проаналізувавши, може лише кілька людей, нам на парах розповідають.
Мало бути журналістом-професіоналом, треба ще при цьому не зловити зірочку і залишитись людиною, оминаючи грані вседозволеності.