Вже скоро Новий рік...
У мене в голові не вкладається одне: за кілька годин Новий рік. Це свято завжди було для мене особливим: я обіцяла собі, що змінюсь на краще, виправлюсь, стану більш дорослішою у своїх вчинках. Проте цьогоріч нав'язливе відчуття ніби-то зникло. Може, подорослішала? Бо зрозуміла, що змінитись можна тоді, коли цього хочеш. І починати все з нового аркуша можна не лише з нового календаря.
365 днів попереднього, поки що цього, проминули швидко та непомітно. Так, неначе канули в лету. Враз нічого не залишилось. Окрім фото і море згадок десь у пам'яті.
Рік 2012 був щедрим на незвичні івенти, щасливі дні, успішні справи, приємні моменти, цікавих людей, щирі откровенія. Але не обійшлося і без розчарувань, обломів та інших пркирих моментів для «закалки характера».
Він пройшов під егідою Школи Практичної Аналітики. Прийом заявок розпочався якось символічно на мій День народження. Побачила афішу на сайті кафедри, думала, що не прийду, на шару заповнила заявку, і пройшла.
Як для 1 курсу чернівеьцкої журналістики ШПА була для мене великим відкриттям. Доступ до інформації, про який тоді навіть викладачі не могли двох слів зліпити, перші спроби написати аналітичні статті та багато гупових практичних завдань, чого не скажеш про університет.
Потім було 2 роки Вкурсі, де познайомилася з блогерами, яких читала ще до того, як сама створила свій аккаунт.
Протест проти реорганізації книгарень. Це, мабуть, одна з найяскравіших подій, і в результаті, одна з найболючіших проблем. Що ми будемо робити тепер без Букініста?
Далі за маршрутом — перший всеукраїнський проект — «Майстерня вуличних акцій», де три дні разом із молодими активістами з різних куточків України планували вуличні акції від «А» до «Я».
У результаті стала учасником трьох демонстрацій: під Верховною Радою проти закону Колесніченка-Ківалова,
біля будівлі Посольства Республіки Білорусь в Україні(м. Київ, вул. Коцюбинського, 3) відбулася вулична акція солідарності української громадськості із білоруськими журналістами та громадськими активістами під назвою «Слово – є, свободи – немає!»,
та під Головним управлінням МВС Україниакція протесту “Стоп свавіллю влади!”, з вимогою припинити переслідування молодих громадських активістів. У театралізованій формі ми показували затримання та переслідування молоді міліцією та іншими держорганами.
Це була чудова нагода познайомитися з відомими на всю Україну громадськими діячами Олександром Солонтаєм, Володимиром Чемерисом, Олександрою Матвійчук, Назарієм Боярським та Тетяною Печончик.
Єдиний відпочинок влітку також був пов’язаний з неформальною освітою та громадською діяльністю. З командою Українського Народного Дому поїхали до табору «Ойкос» навчатися як робити форум-театр. Окрім цього Ігор Бабюк розповів ще й про активізацію молодих виборців у період виборчої кампанії 2012 року.
Студреспубліка. (Цій події я присвятила чимало матеріалів, та й ви самі вже певно знаєте що це). Море незабутніх вражень, яскравих емоцій, цікавих знайомств і можливість проявити себе.
Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Chernowitz.
Це був рік суцільної самореалізації, самовдосконалення та самопрояву. Змін на краще. Разом із чудовими людьми провели три акції:
–«Жовта картка українській міліції»,
–День пам’яті жертв Голодомору,
– Марафон написання листів.
Не обійшлося без першого в житті мінародного проекту
та участі в виборах Голови студентського парламенту ЧНУ.
Хочу подякувати команді ШПА та ЧЕСНО за можливість знайти себе, хороших друзів та надійних партнерів у подальших справах, AISECу за веселе вивчення англійської, організатором Студреспубліки за те, що взяли прес-секретарем, керівництву Меридіану за незабутні моменти та Марині Львівні за цікаві зустрічі в Букіністі (і не тільки там).
Піаніст з Франції
Зустріч з Ірен Роздобудько та Андрієм Курковим
Зустріч із Максом Кідруком
Дякую за те, що Ви є!!! Що ж ми будемо без Вас робити?
Не можу не згадати людей, яі зробили цей рік більш яскравим та подарували незабутні моменти: передаю привіт Вадиму Міському, Вані Данелюку, Танюшці Марценюк, Максиму Кияку, Віталію Шарлаю, Маринці Скінтей, Наташці Борісовій, Наталці Склярчук, Юлії Червенюк, Джорджу Боднарашу, Володимиру Карагяуру, Лілії Шутяк, Людмилі Померанцевій та всім-всім, хто був поруч у приємні та важкі моменти.
Рік провалу передвиборної кампанії Михайлішина, скандалів Забродського, екстравагантності Кобевка та мого колєги – «блогєра по Фейсбуку» Довганича, Казкової Русі та Gangnam style, добігає кінця. Тож нехай 2013 буде до нас добрим, привітним, щедрим на натхнення, посмішки та хороших людей. І щоб без кінців світу)))
Міцного здоров’я, родинного затишку, творчих успіхів, найдіних друзів та вірних коханих. А все решта буде… З Новим Роком!!! З новим щастям!!!
365 днів попереднього, поки що цього, проминули швидко та непомітно. Так, неначе канули в лету. Враз нічого не залишилось. Окрім фото і море згадок десь у пам'яті.
Рік 2012 був щедрим на незвичні івенти, щасливі дні, успішні справи, приємні моменти, цікавих людей, щирі откровенія. Але не обійшлося і без розчарувань, обломів та інших пркирих моментів для «закалки характера».
Він пройшов під егідою Школи Практичної Аналітики. Прийом заявок розпочався якось символічно на мій День народження. Побачила афішу на сайті кафедри, думала, що не прийду, на шару заповнила заявку, і пройшла.
Як для 1 курсу чернівеьцкої журналістики ШПА була для мене великим відкриттям. Доступ до інформації, про який тоді навіть викладачі не могли двох слів зліпити, перші спроби написати аналітичні статті та багато гупових практичних завдань, чого не скажеш про університет.
Потім було 2 роки Вкурсі, де познайомилася з блогерами, яких читала ще до того, як сама створила свій аккаунт.
Протест проти реорганізації книгарень. Це, мабуть, одна з найяскравіших подій, і в результаті, одна з найболючіших проблем. Що ми будемо робити тепер без Букініста?
Далі за маршрутом — перший всеукраїнський проект — «Майстерня вуличних акцій», де три дні разом із молодими активістами з різних куточків України планували вуличні акції від «А» до «Я».
У результаті стала учасником трьох демонстрацій: під Верховною Радою проти закону Колесніченка-Ківалова,
біля будівлі Посольства Республіки Білорусь в Україні(м. Київ, вул. Коцюбинського, 3) відбулася вулична акція солідарності української громадськості із білоруськими журналістами та громадськими активістами під назвою «Слово – є, свободи – немає!», та під Головним управлінням МВС Україниакція протесту “Стоп свавіллю влади!”, з вимогою припинити переслідування молодих громадських активістів. У театралізованій формі ми показували затримання та переслідування молоді міліцією та іншими держорганами.Це була чудова нагода познайомитися з відомими на всю Україну громадськими діячами Олександром Солонтаєм, Володимиром Чемерисом, Олександрою Матвійчук, Назарієм Боярським та Тетяною Печончик.
Єдиний відпочинок влітку також був пов’язаний з неформальною освітою та громадською діяльністю. З командою Українського Народного Дому поїхали до табору «Ойкос» навчатися як робити форум-театр. Окрім цього Ігор Бабюк розповів ще й про активізацію молодих виборців у період виборчої кампанії 2012 року.
Студреспубліка. (Цій події я присвятила чимало матеріалів, та й ви самі вже певно знаєте що це). Море незабутніх вражень, яскравих емоцій, цікавих знайомств і можливість проявити себе.
Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Chernowitz.
Це був рік суцільної самореалізації, самовдосконалення та самопрояву. Змін на краще. Разом із чудовими людьми провели три акції:
–«Жовта картка українській міліції»,
–День пам’яті жертв Голодомору,
– Марафон написання листів.
Не обійшлося без першого в житті мінародного проекту
та участі в виборах Голови студентського парламенту ЧНУ.
Хочу подякувати команді ШПА та ЧЕСНО за можливість знайти себе, хороших друзів та надійних партнерів у подальших справах, AISECу за веселе вивчення англійської, організатором Студреспубліки за те, що взяли прес-секретарем, керівництву Меридіану за незабутні моменти та Марині Львівні за цікаві зустрічі в Букіністі (і не тільки там).
Піаніст з Франції
Зустріч з Ірен Роздобудько та Андрієм Курковим
Зустріч із Максом Кідруком
Дякую за те, що Ви є!!! Що ж ми будемо без Вас робити?
Не можу не згадати людей, яі зробили цей рік більш яскравим та подарували незабутні моменти: передаю привіт Вадиму Міському, Вані Данелюку, Танюшці Марценюк, Максиму Кияку, Віталію Шарлаю, Маринці Скінтей, Наташці Борісовій, Наталці Склярчук, Юлії Червенюк, Джорджу Боднарашу, Володимиру Карагяуру, Лілії Шутяк, Людмилі Померанцевій та всім-всім, хто був поруч у приємні та важкі моменти.
Рік провалу передвиборної кампанії Михайлішина, скандалів Забродського, екстравагантності Кобевка та мого колєги – «блогєра по Фейсбуку» Довганича, Казкової Русі та Gangnam style, добігає кінця. Тож нехай 2013 буде до нас добрим, привітним, щедрим на натхнення, посмішки та хороших людей. І щоб без кінців світу)))
Міцного здоров’я, родинного затишку, творчих успіхів, найдіних друзів та вірних коханих. А все решта буде… З Новим Роком!!! З новим щастям!!!
12 коментарів
Щиро спродіваюся Віка, що наступного року ти хоч трохи почнеш дружити зі своєю головою...)))
Питання риторичне. З Новим роком. Хай у цьому році до всіх повернеться совість.
Ну і не хвилюйся так, «ця людина» більше до тебе не звертатиметься. Ну принаймні поки побажання не здійсняться :)