Meridian Сzernowitz 2012 – неймовірно, незабутньо, вражаюче! Як все розпочиналось та загальні враження
Коли я вперше почула про Меридіан – то був далекий 2010. Мені завжди було цікаво що там і як: коли розпочинається підготовка, як складається програма, яким чином узгоджуються спірні моменти. І, нарешті, найголовніше: скільки людей потрібно задіяти, щоб загалом контролювати події, щоб вони ніколи не зривалися, і проходили послідовно одна за одною без затримок та запізнень.
Віка в країні поезії
З того часу пройшло 2 роки – і ось я тут, всередині паралельного світу під назвою MERIDIAN CZERNOWITZ.
Коли потрапляєш сюди, з'являється неймовірне відчуття, коли починаєш цінувати кожну хвилину і розумієш, що фестиваль – це те, чим ти живеш.
Перше, з чого все почалося – пошиття суконь. Ніжно-магнолієвий колір із золотистими вставками та розріз збоку – саме те, що потрібно Музі. (Боже, коли чуєш це слово, то здається, що ти – Богиня. Ми навіть якось задумалися чому саме Муза, а не Богиня чи ще хтось інша).
Коли ти розумієш, що є обличчям фестивалю, то усвідомлюєш неймовірну гордість, що маєш честь побути в такій ролі тавеличезну відповідальність перед організаторами, що відбирали та покладали певні надії.
Як відбувалася підготовка
Переговори з поетами, спонсорами та гостями. Здавалось би, що мало. Проте це величезний об'єм роботи, для якого потрібно об'єднати чимало небайдужих людей в одну велику дружню команду.
VIP гостей запрошували Музи. Особисто мені випала честь побувати в кабінеті ректора ЧНУ Степана Васильовича Мельничука, в редакції Віри Китайгородської, на істфаці та в румунському Народному Домі.
Інфоцентр – рідний дім
Отож, екскурсія починається з серця міста. Перша зупинка – Інфоцентр фестивалю, що знаходиться в міській раді. Перша подія – прес-конференція, де презентували програму фестивалю. Мета: проінформувати про те, що підготовку до фестивалю здійснено успішно та залучити якомога більше зацікавлених людей.
Наступна зупинка –вулиця О.Кобилянської. Четверо муз виходять на полювання. Серед зброї: спецодяг (сукенка), посмішка та програмка фестивалю.
Далі: повернення до Інфоцентру, наповнення багажем та знову поблище до народу.
Meridian Czernowitz — це свято, яке завжди з тобою… А поки — нарешті СПАТИ! (Лілія Шутяк)
Далі буде...
Віка в країні поезії
З того часу пройшло 2 роки – і ось я тут, всередині паралельного світу під назвою MERIDIAN CZERNOWITZ.
Коли потрапляєш сюди, з'являється неймовірне відчуття, коли починаєш цінувати кожну хвилину і розумієш, що фестиваль – це те, чим ти живеш.
Перше, з чого все почалося – пошиття суконь. Ніжно-магнолієвий колір із золотистими вставками та розріз збоку – саме те, що потрібно Музі. (Боже, коли чуєш це слово, то здається, що ти – Богиня. Ми навіть якось задумалися чому саме Муза, а не Богиня чи ще хтось інша).
Коли ти розумієш, що є обличчям фестивалю, то усвідомлюєш неймовірну гордість, що маєш честь побути в такій ролі тавеличезну відповідальність перед організаторами, що відбирали та покладали певні надії.
Як відбувалася підготовка
Переговори з поетами, спонсорами та гостями. Здавалось би, що мало. Проте це величезний об'єм роботи, для якого потрібно об'єднати чимало небайдужих людей в одну велику дружню команду.
VIP гостей запрошували Музи. Особисто мені випала честь побувати в кабінеті ректора ЧНУ Степана Васильовича Мельничука, в редакції Віри Китайгородської, на істфаці та в румунському Народному Домі.
Інфоцентр – рідний дім
Отож, екскурсія починається з серця міста. Перша зупинка – Інфоцентр фестивалю, що знаходиться в міській раді. Перша подія – прес-конференція, де презентували програму фестивалю. Мета: проінформувати про те, що підготовку до фестивалю здійснено успішно та залучити якомога більше зацікавлених людей.
Наступна зупинка –вулиця О.Кобилянської. Четверо муз виходять на полювання. Серед зброї: спецодяг (сукенка), посмішка та програмка фестивалю.
Далі: повернення до Інфоцентру, наповнення багажем та знову поблище до народу.
Meridian Czernowitz — це свято, яке завжди з тобою… А поки — нарешті СПАТИ! (Лілія Шутяк)
Далі буде...
5 коментарів
дякую, Олеже
«Коли ти розумієш, що є обличчям фестивалю, то усвідомлюєш неймовірну гордість, що маєш честь побути в такій ролі тавеличезну відповідальність перед організаторами, що відбирали та покладали певні надії.»
Три «що» в одном предложении. Перестаньте посещать сомнительные мероприятия, и учитесь, наконец, писать.