Школа практичної аналітики. День 2. Лекція Ігора Буркута

«Не можна навчити людину писати аналітичні статті, але людина, якщо сама захоче — зможе цьому навчитися.Є купа написаного й надрукованого нікому не потрібного.»



Аналітика — це десерт журналістики, основним же жанром є репортаж.


Уявіть собі ситуацію: йде по вулиці дитина, до неї підбігає ротвейлер і починає кусати.В цей час поряд проходила жінка, яка почала бити своєю сумкою собаку, щоб врятувати дитину.Через вікно цю ситуацію спостерігав десантник.Миттєво він знайшов частину залізної труби і вибіг на вулицю.десантник вбив собаку, але дитину.на жаль, врятувати не вдалося.
Що робить репортер в цій ситуації? Опитує свідків, подає ситуацію об*єктивно і зробити висновок.
Виснокок виходить такий: винні комунальні служби.
і якщо він шукає відповіді на запитання: хто, що, де, коли.То головне запитання для аналітика: чому та навіщо?
1.)чому тварини, небезпечні для населення, бігають по місту?
з цього запитання випливає наступне.
2.)чому комунальні служби не виконують свої обов*язки?
Констатація факту: немає грошей.Головна причина нестачі коштів-відсутність громадського самоврядування.
3.)Але ж таких собак не можуть утримувати бідіні люди.Що ж тоді відбувається з малим та середнім бізнесом?
4.)ротвейлер-це зброя.Чому таких собак заводить хто хоче і коли хоче?
5.)чому у жінки не було травматичної зброї?
6.)а якби у десантника не було ремонта, то де би він взяв трубу, а якби у нього була зброя чи у тієї жінки.то собаку можна було би миттєво знешкодити.
Постає запитання про беззбройність громадян.
І якщо в цій ситуації репортер абсолютно точно показує подію, аналітик в той час досліджує причини, наслідки та пропонує можливі шляхи вирішення.
Далі розглянемо виступи чорнобильців та афганців.Чому вони вийшли? Чому обрали саме такий метод? Чи задоволені результатом? Чому податки платить найбідніше населення?
Можна просто констатувати факт соціальних виступів, а можна проаналізувати причини цих виступів.Потім потрібно зробити висновки і постійно працювати з соціологією.
До цих же прикладів можна віднести проведення соціологічних опитувань перед виборами, підвищення зарплат і пенсій за місяць до них.Також «Арабську весну», де було вперше показано силу соціальних мереж, закриття всім відомого нам файлообмінника, що призвело до спражвньої кібер-війни в українському Інтернет-просторі.



Погана штука, коли в народу вривається терпіння.
«Не думаю, що багатьох з тих, хто сидить за клавою можна легко виманити з дому.»,-каже Ігор Беркут,-«особливо якщо десь там на Майдані їх зустрінуть хлопці з птахофабрики „Беркут“.»
Проте деяким людям таки вривається терпець і вони виходять протестувати з вилами.Та ще й можуть ненавмисно вибити двері чи вікно державної власності.

«Не потрібно вдаватися до дурощів, а насамперед робити все законно.Ось, до прикладу, створювати громадські організації і вирішувати всі проблеми мирним шляхом.А вила дуже хороші лише для того, щоб кидати гній.Але й це робити вміло, щоб не собі на голову.
Ходити з вилами на кулемет не варто, та й іноді дуже небезпечно.»,-продовжує Ігор Буркут.
найголовніше для аналітика з соціальних виступів-зробити висновок для суспільства(боротися законними методами)і для влади(пора вступати в діалог із суспільством на рівних).Принаймні поганий мир набагато кращий, ніж громадянська війна.
Аналітикам завжди вистачає матеріалу, але бракує знань.
Аналітичні засоби мають 3-4%населення.Ці люди з творів репортера(які виступають первинним джерелом)беруть основне, що перероблюють до істини і доводять її до інших.А той, хто буде читати аналітичну статтю повипнен володіти не тільки певним життєвим досвідом, а й мати певне налаштування, настрій.
Біда науковця, який працює у ЗМІ.
Науковці, пишучи для простих людей, не часто відрізняють цей процес від написання наукоих робіт.Проте в першому випадку потрібно підбирати чимпростіші слова.(Бо баба параска явно не зрозуміє статті пророзробки когнітивного підходу щодо моделювання управлінських впливів на розвиток підприємства).Але й зводити до простоти теж не потрібно.Просто використовуємо загальновідомі терміни, які будуть зрозумілі для населення.
Аудиторія ЗМІ

Спершу є ті, хто одразу беруться до кросвордів.Скажете, погано? Ба ні.Якщо вирішують кросворд-то вже щось знають.Далі-домогосподарки.Потім-оглядачі спортивних новин.Вчителі, юристи, грамотні підприємці й політики-ось адутиторія аналітиків.
Засоби аналітики
1.Все завжди сприймати критично.
2.Не кидатися в крайнощі.а дотримуватися золотої середини.
3.Привертати увагу до громадських проблем.
4.Просвітництво як одне з головних завдань.
Не дай Боже офіційної цензури
Ідея цензури для Ігора Буркута є неприйнятною.А органу цензури він навіть боїться.Він є прибічником самоцензури, щоби людина не брехала свідомо.Адже цензури й так бракує на інтернет-форумах, в редакціях.
В наших сучасних умовах цензор має рідкісний талант не пропустити того, хто краще нього.

Фото Георгія Боднараша, Ліга Новости

11 коментарів

Катерина Вілігорська
Про «десерт» — особливо сподобалось))))
Захар Подкидишев
Уровень примитивного мышления учасницы ШПА является лишним доказательством примитивизма этой, так называемой школы…
Михайло Шморгун
Та ладно… Рєбята молодці. Це хороша ініціатива, а присікатися до дрібниць — це правильно… Нехай молоді люди вчаться, майбутнє за такими проектами, однозначно (ІМХО)
Святослав Вишинський
Не можна навчитися думати. Мислення або є, або його немає. Натомість навчитись писати без помилок — можна.
Захар Подкидишев
В кое-то веки Свят я с тобой согласен на все 100%
Роман Дзик
«коЕ-то» — це стьоб?
Захар Подкидишев
Нет не стёб. Просто ошибка. Но, видимо нашлось чмо которое решило поучить меня русскому языку…
Роман Дзик
Та ні, судячи з відповіді (я не про культуру, а про грамотність), тут усе безнадійно…
Михайло Шморгун
Попри все, вважаю, що Захара організаторам варто було б запросити. Він перший, з випускників кафедри вийшов на практичне застосування своїх навиків, а це, попри мішуру образа «поганого хлопця» — найголовніше… Я, будучі студентом, був добре знайомим з Єгором, молодшим братом Захара, і скажу, що вони обоє є, безперечно, талановитими людьми (ІМХО) у яких є чому повчитися.
Андрій Кухарук
Цей «поганий хлопчик» ображає і учасників, і організаторів, і тренерів.
Лілія Шутяк
Мене, правду кажучи, здивував пункт «авдиторія ЗМІ».
От вже не розумію, навіщо орієнтуватися на «тих, хто одразу беруться до кросвордів». Погоджуюсь, що це погано. Ба ні, не погано, а… надзвичайно погано! Навіщо опускатися до чийогось рівня? А тим паче, до такого низького!
Дивує у цій градації позиція оглядачів спортивних новин(після «кросвордників» та домогосподарок). Скажу з досвіду близьких мені колєг-спортивних журналістів, нема в цій галузі нічого легкого. Я, наприклад, нізащо не писала б про спорт, адже ніц в тім не тямлю. Але навіть з цієї тематики можна зробити гарний аналітичний матеріал — був би журналіст фаховим й інформаційний привід цікавим!!!
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте